Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірте свої знання й оцініть їх. На дошці або картках записані запитання. Учням пропоную дати письмові відповіді, наприклад – 1 – а, 2 – б.

Після закінчення роботи відкриваю на дошці правильні відповіді і пропоную учням виправити помилки і виставити собі оцінку.

Картка № 633-50-01

Міні конкурс.

Називаю народні прикмети стосовно погоди. Учні повинні підняти праву руку, якщо прикмета провіщає гарну погоду, якщо погану – ліву.

1. Ластівки і стрижі літають високо в небі;
2. Удень вітер був невеликий, а до вечора він помітно підсилився;
3. Великі квіти білого латаття закрилися;
4. Ластівки і стрижі літають низько в небі;
5. Сонце ввечері заходить у суцільний шар хмар;
6. У ярах і балках увечері і вночі стелиться туман, що зникає після сходу Сонця;
7. Кількість хмар у небі поступово зменшується.

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Учитель. На земній кулі погода дуже різноманітна. У будь-якому куточку планети вона змінюється протягом року, сезону, місяця. Спостерігаючи за змінами погоди протягом кількох років, можна помітити певну закономірність.

У мене в руках календарі погоди, які ведуть учні протягом кількох років. І що ж можна помітити? Наприклад: погода вересня минулого року якоюсь мірою повторює погоду вересня цього року. Наприклад, середньомісячна температура вересня обох років майже однакова, кількість хмарних днів і днів з опадами теж приблизно збігаються.

Люди давно помітили, що температура Києва в будь-якому місяці нижча, ніж у цей самий час у Ялті. У Львові дощі бувають частіше, ніж у Луганську. І ці істотні відмінності повторюються рік у рік. Характерні для даної місцевості, певні типи погоди (сухі, жаркі в одних місцях, дощові в інших), які щороку повторюються, називають кліматом даної місцевості. Ось якраз на сьогоднішньому уроці ми й поговоримо з вами про клімат.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Учитель ставить перед школярами проблемне питання:

• Що називають кліматом?

• У чому полягає відмінність поняття «клімат» від поняття «погода»?

Учні опрацьовують самостійно текст підручника, с. 131, порівнюють поняття «клімат» і «погода», встановлюють між ними істотну відмінність.

Учитель. Для різних районів земної кулі характерний свій тип клімату. Наприклад, якщо ми вирушимо з нашої місцевості в яку-небудь країну на екваторі, ми відразу помічаємо інші типи погоди. Влітку і взимку там панує жарка з опадами погода. Сонце цілий рік стоїть високо над горизонтом. Середньорічна температура становить +27 °С. Тут панує вічне літо. (Демонструє картину «Екваторіальний ліс».)

В Антарктиді взимку і влітку стоять морози, дмуть снігові заметілі. (Демонструє картину «Селище Молодіжне в Антарктиді.) Температура навіть улітку знижується до -40 °С морозу, а взимку до -80 °С. Таким чином, для кожної місцевості характерні своєрідні кліматичні умови.

Так, в Антарктиді клімат буде холодний.

У районі екватора — екваторіальний, жаркий, вологий.

У нашій місцевості, з прохолодною зимою і теплим літом, клімат називають помірним.

У місцевостях, де панують морські вологі повітряні маси, клімат називають морським, вологим. Клімат у глибині материка називають континентальним. Тут панують сухі континентальні повітряні маси.

Чим же пояснюється різноманітність кліматів на нашій Землі? Виявляється, всі ці відмінності визначаються кліматотвірними чинниками. Зрозуміти, що це таке, нам допоможе схема. (Учні заносять схему до зошита.)

Найважливішою причиною, від якої залежить клімат, є географічне положення.! Для пояснення цієї причини вчитель використовує телурій.

Бесіда

• Чому відбувається зміна дня і ночі?

• Чому відбувається зміна пір року?

• Чому дорівнює кут нахилу земної осі?

Учитель. Земля за рік робить один оберт навколо Сонця, і під час руху навколо нього нахил земної осі лишається незмінним. (Демонструє телурій.).

Дехто неправильно вважає, що зміна пір року відбувається тому, що Сонце влітку буває ближче, а взимку далі від Землі. Відстань від Землі до Сонця на зміну пір року не впливає. Розміркуйте: в розпалі зими (січень) Сонце буває найближче до Землі.

Учитель розповідає, що називається днем літнього і зимового сонцестояння, днем осіннього і весняного рівнодення.

Демонстрування другої частини кінофільму «Добовий і річний рух Землі».

Бесіда за змістом кінофільму

• Чому буває зміна пір року?

• Чи відбувалася б зміна пір року, якби земна вісь не була нахилена? '

• Яке положення відносно Сонця займає земна куля, коли в Києві:

а) північ 22 червня;

б) південь 22 грудня? (Показати це на телурії.)

• В які дні року Сонце буває над Північним тропіком і в які над Південним?

• Де знаходиться на карті півкуль місто, якщо відомі його координати (43° зх. д.) і те, що опівдні 22 грудня Сонце там буває над головою? (Ріо-де-Жанейро)

• Яку частину світу Південний тропік перетинає майже посередині?

Робота над текстом підручника (аналіз рис. с. 140, §42.)

• Скільки відомо теплових поясів?

• Чи є лінії тропіків і полярних кіл межами теплових поясів?

• Як вони називаються?

• Де розташований жаркий пояс?

• Де розташований помірний пояс?

• Де розташований холодний пояс?

Розповідь учителя і робота з контурними картами. (У ході розповіді учні заповнюють контурні карти.)

Холодний пояс (або полярний) характеризується холодним кліматом. Влітку — полярний день, але Сонце стоїть невисоко над горизонтом. Взимку — полярна ніч.

Жаркий тепловий пояс (тропічний) протягом року отримує велику кількість сонячного тепла. Сонце двічі на рік буває в зеніті. Клімат жаркий.

Помірний тепловий пояс має чітко виражені чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Висота Сонця змінюється протягом року. Клімат помірний.

Учитель. Океан пом'якшує клімат. Зима на території, що знаходиться поруч з океаном, буде теплішою. Часто буває хмарна погода з дощами, що мрячать, опади розподіляються рівномірно протягом року. Амплітуда коливань невелика. Такий клімат називається морським.

Запитання. У разі віддалення від океану як змінюється амплітуда коливань? Кількість опадів?

Діти роблять висновок, що чим далі від океану, амплітуда коливань температури збільшується, кількість опадів зменшується; зима холодніша, літо тепліше. Вчитель наголошує що такий тип клімату називається континентальним. Доводить до розуміння школярів, що континентальний клімат буває помірно-континентальним, континентальним та різко континентальний. Наприклад: найхолодніше місце Північної півкулі — район Оймякона в Північній Якутії. Морози тут сягають —71 °С. У Південній півкулі найнижчу температуру — -94,5 °С — зареєстровано в Антарктиці. Обидва ці райони лежать у глибині континенту.

• Що таке мусони?

• Як впливають мусони на розподіл опадів прибережних частин?

• Де панують мусони?

Учитель наголошує, що в районах, де панують вітри мусони, літо вологе, прохолодне, зима суха. Такий клімат називають мусонним.

Бесіда

• Де зима холодніша: в Києві чи в Лондоні?
• Як ви розумієте вислів: «У гардеробі лондонських модниць немає хутрових шубок, але й немає легеньких літніх сарафанчиків»?
• Де зима холодніша: на Східній Європейській рівнині чи на Середньосибірському плоскогір'ї? Чому?
• Чому узбережжя Скандинавського півострова тепліше, ніж узбережжя острова Гренландія?
• На заході Великобританії і Скандинавського півострова опадів за рік набагато більше (понад 2999 мм), ніж в їх східних областях (від 500 до 700 мм), незважаючи на те що ці частини близько розташовані одна від одної. Чим це пояснити?
• Як ви можете пояснити утворення пустелі Наміб в Африці?
• Чому західна частина Баренцового моря не замерзає, а розташоване далеко на південь Каспійське море взимку вкривається льодом?
• Як впливають на температуру повітря теплі і холодні течії?

Учні в зошити записують висновок: на клімат впливають теплі й холодні океанічні течії.

Учитель. Великий вплив на клімат має рельєф. Якщо рівнинні території сприяють вільному переміщенню повітряних мас, то гірські хребти затримують повітряні маси. (Демонструє малюнок.)

Учні розглядають малюнок і дають відповіді на запитання:

1. Що відбувається з повітряними масами, коли вони досягають гірських хребтів?

2. Чому на повітряному схилі гори випадають опади?

3. Як змінилися властивості повітряних мас, що перевалили через хребет?

4. Чому клімат високогірних районів відрізняється від рівнинного?

5. Які схили Карпат є більш вологими? Чому?

6. Біля підніжжя Гімалаїв дуже багато опадів (до 12000 мм на рік), і тут цілий рік тепло (навіть у січні середня температура +18 °С). Поряд з Гімалаями — в Тібеті — річна кількість опадів 200 мм (це справжня пустеля). Взимку в Тібеті так само холодно, як і в Арктиці, морози досягають до 40 °С і навіть влітку нерідко бувають снігові бурани та морози, калюжі вкриваються кригою (демонструються картини із зображенням підніжжя Гімалаїв і Тібету). Поясніть причини таких різких відмінностей у кліматі цих двох близько розташованих областей.

Учні записують висновок: на клімат місцевості впливає рельєф.

IV. Закріплення знань і умінь учнів

Від яких причин залежить клімат місцевості?

Учні під керівництвом учителя складають ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків, що розкривають залежність клімату від географічної широти, близькості чи віддаленості океану, морських течій, вітрів, розміщення рівнин і гірських хребтів.

V. Домашнє завдання

Повторити тему. Підготувати повідомлення з теми «Кліматичні умови нашої місцевості» та «Зміна клімату Землі».